Меню сайту
Наші професії
Це ми
Зараз на сайті
Онлайн всього: 5
Гостей: 5
Користувачів: 0
Статистика
Форма входу
| Реєстрація | Вхід
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Погода
Заходи

Обірване коріння нації. Урок-реквієм до Міжнародного дня Голокосту

27 січня 2017 року

В історії людства багато трагічних сторінок. Однією з таких є  винищення  громадян єврейської національності, ромів.  Расова ненависть фашистів до багатьох народів була бридкою патологією. Якщо слов’янина вони важали нижчою расою і йому готувалося рабство, то євреїв і циган фашисти просто знищували - це  назвали  Голокост.

27 січня Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. До цієї дати працівники бібліотеки разом із учнями групи № 23 по спеціальності «Оператор комп’ютерного набору , обліковець» провели урок – реквієм «Обірване коріння нації».

Жахлива історія переслідувань, створення гетто, відправка людей до таборів смерті, розстріли, масові захоронення, спогади оцевидців – все це пережили люди і їхні історії  не можливо було слухати без сліз. Маштаби знищення євреїв просто вражаючі. На території Камінь – Каширського району  було створенно  два гетто: один у місті, а другий в селі Хотешів – куди звозили євреїв з навколишіх сіл. Перші розстріли  євреїв вже відбулися влітку 1941 року.  На місцях вбивст і захоронень  поставлені пам’ятні знаки. Таких місць в одному лише Камені – Каширському – три.

Розповіли учні і маловідому історію розстрілу циган у 1943 р. в с.Видерта. Там нацисти знищили циганський табір. Невідомо скільки було жерт згадується   приблизно десь до 60 осіб. Вижило лише шестеро дітей, яких спасли і переховували українські  родини. В 2005 р. дорослими вони приїхали на відкриття пам’ятника.

На уроці читали вірші Д.Павличка, Л.Костенко, М.Рильського, С.Русанака. Була представлена мультимедійна презентація «Це страшне слово – Голокост» .

             Владико світла, доброти і правди,

             Звідси, з небес, на землю нашу стань.

            Тут людська кров, пролита без пощади,

            Горить в могилі, як незгасна грань.

Втіши плачі і зойки в тьмі глибокій,

Серця розбиті ласкою вгорни;

Даруй святому праху вічний спокій,

Благословенні, непробудні сни. 

 

Недописані рядки. Літературна година, присвячена творчості М.Ю. Малиновської

30 листопада 2016 року

Волинська земля багато на талановитих людей. Однієї з таких є письменниця і журналістка, поетеса, критик Маргарита Юріївна Малиновська. Вона  народилася 22 листопада 1941 р. в  с Уйма Локачинського району.

         М.Ю. Малиновська  - автор романів «Гримучі озера», та «Полісся», де описуються події, що відбувалися на Волині в 30-50 роках . Рукопис третього-  «Стохід»  знаходиться в  літературному музеї м. Києва.

         Творчий шлях М.Малиновської  починався із журналістики. Працювала  у редакціях  районних газет Волині, далі навчання у Київсьму державному університеті, працювала затупником редактора журналу «Вітчизна», «Літературна Україна». Писала рецензії на художні  твори. Її поважали в літературному та  письменницькому  колах .

Та життєвий шлях Маргарити Юріївни , на жаль, короткий. Всього 42 роки прожила вона. Так і залишився на столі, за яким вона сиділа в останні хвилини життя, недописаний рядок.. .

         30 листопада в читальному залі бібліотеки  була проведена літературна година присвячена життю і творчості Маргариті Малиновській «Недописанні рядки» приуроченій 75 річниці від дня народження. 

         Учні групи  № 14 Гунчик М. І і Матвійчук Є. розповіли  про життєвий і творчий шлях письменниці. Зачитували уривки із книг, спогади письмеників, розповідали вірші М.Малиновської , які не були видані при її житті.

         Книжкова виставка «Душа її -  в зелені й сині Полісся» та мультимедійна презентація інформаційно доповнили захід .

 

Його величність Торт

19 жовтня 2016 року

Кухар знає всі торти,

Кожний вміє він спекти:

Торт на іменини,

Коржик на хрестини,

Коровай весільний

І рулет ванільний.

«Його величність Торт» під такою назвою у читальному залі бібліотеки , 19 жовтня, була  проведена тематична година. На заході , який був приурочений Міжнародному дню кухаря і кулінара, учні групи № 22 по спеціальності кухар, кондитер: Скоць Т., Ожиганич М., Христинець М., Фурдик В., Величко А., Вирван М., Тулінова К., Логош В., Пась І.,  та ін. здійснили    цікаву мандрівку у  часі і перенесли всіх присутніх в національні кондитерські країн світу і розповіли про винайдення солодкого тіста для десертів та випікання національних тортів.

Із книжок, кулінарно – кондитерської тематики, що є у фонді бібліотеки училища, створили книжкову виставку – інсталяцію у вигляді торта. Була продемонстрована мультимедійна презентація.

  А майбутні кулінари   провели майстер  - клас по оформленню тортів. Всі присутні оцінили гарний вигляд та смак тортів.

 

Читай і будь успішним

20 квітня 2016 року

Кожна нова книга в бібліотеці — це подія, це завжди таємниця і знайомство, здатне принести ні з чим незрівнянне задоволення від читання.   20 квітня  у бібліотеці, відбувся    День нової книги «Читай і будь успішним».

В рамках Дня проведено:  бібліографічний огляд  «Дивосвіт нової книги»;   бібліографічну консультацію «Пошук інформації за допомогою довідково-бібліографічного апарату бібліотеки»; переглянуто мультимедійну презентацію «Вернісаж новинок» з буктрейлерами  на нові книги, а також  представлено викладку літератури «Найстаріше з фондів нашої бібліотеки».

Щоб зацікавити відвідувачів  новинками літератури, зачитувались уривки з книг, подавались короткі відомості про авторів нових видань. Було проведено опитування «Моя остання прочитана книга».

 

 

Презентація книги Світлани Талан "Коли ти поруч"

23 березня 2016 року

Однією з найпопулярніших сучасних українських  письменників є Світлана Талан. Герої її творів  - це наші сучасники, які є учасниками новітньої історії України, живуть у містах і селах нашої держави, різні за соціальним статусом, професіями та віком. Романи С.Талан гостросюжетні, розкривають проблеми реальних людей.    Одним із перших творів є роман «Коли ти поруч», який  23 березня, в читальному залі бібліотеки,   презентували  для учнів груп № 23 і 24.

Головна героїня  - Дарина Шевченко, молода, красива, прерпективна медсестра. Вона була турботливою донькою та онукою, щиро любила Олексія, мріяла про весілля, затишний будинок і дітей. Але все це стало не здійсненним після страшної аварії.

         У той фатальний  ранок, коли вони удвох їхали з Льошею, сталася жахлива аварія. На туманній трасі змішалося все – поранені тіла людей, понівечене залізо, залите кров’ю, крики і стогони людей. Даша, забувши про свої рани, намагалася допомогти постраждалим, але доля зіграла з нею злий жарт. Хвороба, якою вона заразилася, рятуючи інших, невиліковна. Вона повинна знайти в собі сили жити далі – стільки, скільки їй відведено, щоб все - таки знайти того, хто буде поруч з нею в горі і в радості...

Все у минулому   - найкраща подруга, ніжний коханий , престижна робота , батьки .

         Ця ніжна,  тендітна дівчина знаходить у собі сили, щоб продовжувати жити і допомагати іншим.

         Учням розповіли про біографію та творчий шлях С.Талан, зачитали  цікаві уривки із роману «Коли ти поруч», був продемонстрований буктрейлер на книгу. 

 

        Сторінками творчості Т.Г. Шевченка

10 березня 2016 року

 

І мене в семї великій,

В семї вольній новій

Незабудьте помянути

Незлим, тихим словом

Т.Г.Шевченко

             Тарас Григорович Шевченко (1814 - 1861)  - наша гордість, наш геній пророк, талановита людина, яка багато зробила у розвиток української літератури, образотворчого мистецтва. Його поезії  - це наша історія. «Історія мого життя, - писав поет, - становить частинку історії моєї Батьківщини». Шевченкова поезія  була актуальна в ХІХ ст. актуальна вона , на жаль і сьогодні. 

         В рамках проведення   Шевченкого тижня в училищі, в бібліотеці було проведено відеочитання  творів  Т.Г.Шевченка  під назвою «Сторінками творчості Т.Г.Шевченка».

         На заході були представлені  відомі твори  Кобзаря  у відео виконанні  різних за професіями, віком людей  України, гарно прочитала вірш «Іван Підкова» учениця  групи № 2 Анна Митчик, а Дмитро Повх виконав пісню «Реве та стогне Дніпр широкий». Присутні  активно  приймали участь у проведених вікторинах  по творчості Т.Г.Шевченка та читанні його творів.

         Була представлена книжкова виставка «Безсмертний Кобзар» окрасою якої стали вишиті бісером  портрети Т.Г.Шевченка, які вишила викладач української мови та літератури  Світлана В’ячеславівна Кереб.

 

Вишиту шовком сорочку я у душі збережу

10 лютого 2016

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом..

 Під такою назвою 10 лютого, у читальному залі бібліотеки,  з групою № 21 було проведено народознавчу годину присвячену стародавній вишитій сорочці Камінь – Каширського Полісся.

         Вишита сорочка завжди була одним із найяскравіших елементом українського національного  костюма. Це найдавніший одяг наших предків - це історія, гідність і гордість. Вишита сорочка,  увібрала в себе національну символіку, розкрила естетичні смаки , стала  оберегом та поєднала покоління.

         Споконвіку українські жінки та чоловіки свято шанували одяг, а особливо вишиту сорочку, бо вірили, що вона захищає не лише від наготи, а й від лихих сил.

         Приємно те, що дівчата із 21 групи, привезли вишиті сорочки  бабусь і хоч села, в яких живуть бабусі, знаходяться в одному районі та вишиванки різняться одна від одної своєю самобутністю, а Ірина Кузьмич представила святковий костюм своєї бабусі.

         Про особливості вирощування льону, його обробку, процеси виготовлення нитки, створення полотна, розкрій та вишивання деталей сорочки  - все це учні взнавали в ході пошукової діяльності, підсумком якої стала вікторина «А ми дізнались про таке..»

         Поетичні вилови, пісні про вишиту сорочку, мультимедійна презентація «А поліські вишиванки – наче райдужні світанки» та виставка вишитих сорочок інформаційно збагатили зустріч. На завершення свята було проведено міні – парад вишиванок.

  

 

Неперевершене мистецтво Катерини Білокур. Мистецька година

9 грудня 2015 року

Таку красу зуміла б змалювать

         у цілім світ лиш одна людина,

         що мала віру й Господа печать –

         талановита Білокур Катерина…

         Вона живе у квітах, як роса,

         чи промінь сонця, чи мрійлива фея…

         В її роботах – зболена краса…
                                                        М.Баліцька

 

         Народилася Катерина Білокур  7 грудня 1900 року в селі Богданівка на Київщині в селянській родині. Безрадісно пройшли її дитячі та юнацькі роки. Батьки її до початкової школи не віддали, та вона самотужки навчилася читати. До художніх училищ її не брали через брак загальної освіти.

         Починала вчитися малювати з портретів рідних, близьких її серцю людей.  Проте це не похитнуло  волі навчитися малювати і Катерина самотужки опановує художню майстерність. Мистецтво стає її життям. За науку і вчителя стає їй рідна природа. Вона уважно спостерігає, старанно вивчає будову кожної квітки, аналізує різницю в кольорах.  Самостійно виготовляє краски із різних природних матеріалів, робить пензлі.

         Не переставала твердити, що життя для неї без мистецтва - не життя, а малювання  - понад усе, то її земна велика радість і небесна височінь. З усією перейнятістю - "буду художником!" - жила і творила.   Малювала Катерина Білокур переважно квіти. Основні роботи : «Цар-колос», «Квіти за тином», «Польові квіти» та інші.

         В 1956 р. Катерині Білокур було  присвоєно звання народного художника України – здійснилась її мрія і назвали святим для неї  словом  «Художник».

         9 грудня з учнями груп № 22 та № 3 була проведена мистецька годна «Неперевершене мистецтво Катерини Білокур», де була представлена мультимедійна презентація «Квіти Катерини Білокур»  та книжкова виставка «Народна художниця – Катерина Білокур».

 

Ніл Хасевич. Воїн. Митець. Легенда

11 листопада 2015

        «Ніл Хасевич. Воїн. Митець. Легенда» - під такою назвою ,  11 листопада, в читальному  залі бібліотеки, відбулась виховна година присвячена українському художнику – графіку, воїну Української Повстанської Армії – Нілу Антоновичу Хасевичу.

         Ніл Хасевич народився в селі Дюксин  Костопільського району Рівненської області. З дитинства захоплювався  малюванням. Навчався у Варшавській художній академії. До 1939 року приймав участь у 35 художніх виставках. Його твори: екслібриси, гравюри, дереворити  були виконані високо професійно, мали авторитет серед майстрів і поціновувачів таланту художника.  З початком Другої світової війни, не погоджуючись із політичною ситуацією в України, Ніл Хасевич, вступає в ряди повстанців УПА. Зброєю він не міг воювати, бо ще в дитинстві лишився лівої ноги, а воював олівцем та пером. Саме завдяки йому ми побачили візуальний образ вояка –УПА. Хасевич створив  «бофони»(своєрідні гроші УПА і розшифровувались як «бойовий фонд» ), розробив бойові нагороди і ордени, малював портрети своїх побратимів у різних життєвих ситуаціях. Створював сатиричні листівки, де викривав політичну ситуацію в Україні під час німецьких і радянських режимів.  

         Про нього писали: «Він міг бути успішним художником і жити богемним життям, виставляючись у закордонних салонах. Натомість став митцем – повстанцем, обравши криївку з примітивним друкарським верстатом». А сам, Ніл Хасевич говорив: - «Я не можу битися зброєю з ворогами, але б’юся олівцем і долотом..»

         Ніла Хасевича викрили і знищили 4 березня 1952 року.

 

Осінній вернісаж

21 жовтня 2015

Шепоче під ногами чудо  - килим,

         Шепочуть візерункові уста.

         Хай нашу вроду вітром легкокрилим,

         Розвіє всюди осінь золота.

І в цій красі, вмираючій, величній,

Є суть жття, є істина одна:

Є на землі її закони вічні,

Щоб в серці поверталася весна.

            Осінь…Скільки чаруючих хвилин приносить нам ця чарівниця! Приваблює нас своєю мінливістю й буянням осінніх барв, балує своїм багатством і щедрістю. Щемливе почуття осені живе в душа кожної людини і щороку разом із природою кожен переживає його.

         Осінь  - це прощання із літом і теплом. Це тиха задума і щемний смуток. Із давніх давен осінь асоціюють із мудрістю, розважливістю. Вона зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків, а ще дивовижністю краси природи. Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми, тривожить сумними звуками і подіями. Кожного дня відбуваються зміни.

         Осінь надихає людей створювати прекрасні музичні твори,  поетичне і прозове слово заворожує своєю красою. Заставляє згадати минуле, замислитись про майбутнє. 

         Особливо чудову осінню пору  відчувають молоді люди.

          Прекрасну подорож осінніми пейзажами, що супроводжувались віршами, піснями  про осінь здійснили учні групи  № 23, підготувавши  літературну годину «Осінній вернісаж».

         Всі присутні отримали естетичну насолоду від  гарно прочитаних віршів, а короткі прозові «замальовки – переживання», написані учнями, слухали з особливою увагою. Романтичну атмосферу підсилювали фотографії про осінь, гарні намальовані картини на осінню тематику та екібани на столах.

         Було продемонстровано презентацію  «Осінній колаж групи 23» та «Осінні етюди в поезії».

 

Скарбниця мудрості, науки і добра

30 вересня 2015

                      Бібліотека - море книг                          

Бібліотека - храм науки...
Переступайте наш поріг,
         Беріть скарби нетлінні в руки!
Нема прекрасніших доріг,
               Ніж в цей вселюдський храм науки.

        

            Бібліотека  - це книжковий храм, джерело ідей і  думок, що прокладають нам стежку в майбутнє. З давніх часів  вона є скарбницею людських знань.  Тут можна зустрітись з улюбленими героями, одержати необхідну інформацію, підготувати реферат, поспілкуватись з цікавими людьми або просто відпочити з книгою чи журналом у руках.

         Слово «бібліотека» - грецького походження, а перекладається так: «бібліо» - книга, а «тека» - зберігання.

         Бібліотеки як сховища писемних пам’яток і рукописних книг були відомі давно, ще в стародавньому світі – Асирії, Єгипті, Китаї, Греції, Римі. Найбільша з них – Олександрійська бібліотека (заснована на початку Ш ст.. до н.е.).

         Бібліотеки в Давньому Єгипті  колись називали «Притулок мудрості», «Дім життя», «Аптека для душі».Користуватися ними могли лише заможні люди: купці, фараони, жерці храмів. Для простих людей бібліотеки були зачинені.

         На території сучасної України, першою бібліотекою, була бібліотека Софіївського Собору в Києві , заснована князем Ярославом Мудрим 1037 року. У ній зберігалось понад 850 томів різних рукописних творів. Великий князь  Ярослав любив читати книги. При бібліотеці було відкрито «книгописні  келії», де переписували та перекладали книги, привезені з інших країн.

         Звичайно, інтерес до  книги, на сьогоднішній день, не такий великий, як був. В час інформатизації паперові, друковані книги, витісняють відео та аудіо книги. Читання замінюють роботою на комп’ютері, планшеті. тощо. Та збережені стародавні будівлі бібліотек, читальні зали від краси яких просто захоплює дух. Побудовані  сучасні книгозбірні цікавої архітектурної форми.

         Для популяризації читання, в рамках відзначення Всеукраїнського дня бібліотек, для учнів, була представлена мультимедійна презентація «Скарбниця мудрості, науки і добра», яка проведена у формі віртуальної екскурсії по найкращих, найбільших бібліотеках світу.

         Це була цікава подорож в часі і на відстані.

 

Це світле слово Мир

22 вересня 2015

                  Мир на землі – це затишок і тиша,

             Це сміх дитячий  і душі політ ,

            Коли поет чарівні вірші пише

                      Про незвичайний , дивовижний світ

                  Питання війни та миру завжди гостро стояло перед людьми. Війна і мир – два різних за значенням слова. Одне приносить багато біди , горя, друге - це радість, сміх, щасливі рідні.

          В 1982 році  в своїй резолюції Генеральна асамблея ООН проголосила Міжнародний день миру як день глобального припинення вогню і відмови від насильства . З тих пір до свята  , яке відзначається 21 вересня , долучилися  мільйони людей , охопивши багато країн та регіонів . Цей день закликає людей не тільки замислитися про мир , а й зробити щось заради нього .

          Про мир і щастя мріють люди з давніх - давен, скільки існує людство, стільки й живе у серцях чарівна мрія про мир. Бо ж лише коли мир є, то можуть здійснитись усі найзаповітніші прекрасні мрії людини, її надії і помисли, тоді кожен може реалізувати себе повністю, розкрити свої здібності і таланти. Багато б змогло людство, якби жило у мирі і злагоді...

         На превеликий жаль, не оминула стороною війна і наші  українські землі. З часу створення державності на території  наших земель відбуваються  військові сутички. Україна завжди була дуже миролюбною державою . Вона ніколи не розпочинала воєн , а лише захищала свої інтереси. Українці завжди жадали жити під мирним небом і працювати на рідній землі.

         В рамках  проведення  тематичного тижня «Україна обирає мир»,  22 вересня в бібліотеці разом із учнями групи  № 3 , був проведений бібліотечний урок «Це світле слово МИР». Учні розповідали про історію виникнення свята, його традиції. Обговорили ситуацію , що склалася на Сході України, а учні Питель Микола, Сахарчук Владислав, Приступа Наталія прочитали вірші присвячені миру та звернулися молитовно до встановлення миру на землі.

         В кінці уроку, кожен хто був присутній, на паперовому символові миру – голубі, написав, що для нього значить мир і приклеїв до  імпровізованого плаката.

                   Хай буде мир на Україні! Хай буде мир на свій землі!

 

"Прекрасний цвіт українського народу"

травень 2015

Їх породила мати Україна,

                                                                 Їх душі освятили небеса.

                                                                 А доля їхня – доля України:

                                                                 Пророчий ніжний і трагічний спів..

         Протягом багатьох століть люди оспівували та прославляли  в піснях і віршах образ матері – берегині, коханої жінки. Жінки є окрасою  нашої країни, гордістю та багатством нації. Їх врода, талант, ласка і любов надихають чоловіків бути достойними лицарями і коханими. Професіоналізм і витримка, самопожертва в ім’я  власної сім’ї, дітей завжди були визначальною рисою жіноцтва. Українка – берегиня домашнього вогнища, надійна підтримка й опора чоловіка, мати захисника Вітчизни.

         В історії України  жінки відігравали  велику роль, бо вони були не лише дружинами високопоставлених  чоловіків із княжих родів, шляхти , козацьких старшин, а й самі були політиками,  ученими, митцями.  Протягом усієї історії багато з них у культурно – освітній, політичній і навіть військовій діяльності не поступалися чоловікам, а й перевершували їх.  

         14 травня  в читальному залі бібліотеки було проведено літературно - мистецький журнал з елементами   відеовікторини «Прекрасний цвіт українського народу», який був присвячений відомим талановитим українським жінкам: Княгині Ользі, Роксолані, Марусі Чурай, Лесі Українці, Катерині Білокур, Ліні Костенко. Учнями групи № 16 були підготовлені цікаві розповіді про життєвий та творчий шлях видатних українок, їх внесок у розвиток державності, літератури, культури, мистецтва та рідної мови. Охарактеризовано образ і роль   української жінки в різні історичні періоди та сучасності.

         Всі присутні брали активну участь у проведенні  вікторини, слухали вірші, пісні та переглянули відеофільм про творчість народної художниці К. Білокур.

         Була підготовлена мультимедійна презентація та книжкова виставка «Берегині українського роду».

 

 

"Я вибрала долю собі сама"

березень 2015

        Поезія – це завжди неповторність,

        якийсь безсмертний дотик до душі.

                                                Л.Костенко

         Світ поезії – це чарівний світ. Поети –це чарівники бо рифмованим словом розкривають суть

Опитування
Фахівці з яких професій, на Вашу думку, найбільш затребувані на сучасному ринку праці?
Всього відповідей: 670
Корисні сайти

Соціальні мережі
Робота сайту
 
 
вул. Воля, 44, м. Камінь-Каширський Волинської області, 44500
Безкоштовний хостинг uCoz